GREEN GRAY Red

Головна Новини ПЦК, Всі новини ПЦК соціально-економічних дисциплін «Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки»

«Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки»

          Під такою назвою в училищі була проведена радіопрограма.

         Традиційно в Україні 29 січня вшановується День пам’яті Героїв Крут.

 

 

         Мало яка інша подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті, проте в історіографії досі немає цілісного опису крутянських подій.

          У січні 1918 р. петроградський Раднарком розгорнув повномасштабний військовий наступ проти Української Народної Республіки. Зайнявши Полтаву, на захід просувалися радянські загони під командуванням М.Муравйова.

         Військовими силами Центральної Ради, які ввечері 28 січня відступили з Бахмачу до станції Крути, командував сотник Ф.Тимченко.

         На полтавський напрямок було скеровано свіжі й боєздатні підрозділи.

         До станції Крути відправлено 300 виснажених юнаків 1-ї Української військової школи. Разом із ними зголосився їхати на фронт Помічний курінь Січових стрільців (116 чоловік).

          Перші ж години бою виявили всю недостатність військової підготовки юних січовиків, а значна чисельна перевага дозволяла червоногвардійцям не послаблювати натиск.

На багатьох відтинках імпровізованої лінії оборони відступ був безладним і хаотичним. Лише з настанням темряви юнакам вдалося відірватися від противника. 

         Кілька кілометрів відступу здавалися січовикам справжньою вічністю.

         У спогадах А. Гончаренко наголошував, що загальні втрати захисників станції Крути складали 10 старшин і близько 250 бійців. Безвісти зникла чета зі складу студентської сотні, в числі бійців якої був і молодший брат А.Гончаренка.          Доля студентської чети, яка не встигла приєднатися до свого підрозділу, склалася трагічно. Заблукавши у темряві, січовики вийшли до залізничної станції в той час, коли її вже зайняли московські червоногвардійці, усі вони потрапили в полон.

         День 31 січня став для полонених фатальним. "Наступного дня, коли ми від’їздили зі станції Крути, потяг по дорозі зупинився, з вагону було виведено всіх затриманих і за 300 кроків від потягу їх розстріляно розривними кулями", – свідчив Є. Лапідус.

         Перед стратою учень 2-ї Української гімназії, 19-річний уродженець Галичини Григорій Піпський, заспівав гімн "Ще не вмерла Україна", який підхопили й інші полонені.

                   Результати розкопок, здійснених невдовзі на місці розстрілу, засвідчили, що всього було страчено 28 полонених…

         Бій під Крутами назавжди увійшов до історії як символ жертовності й ідеалізму. Та водночас, це ще й символ невмілого стратегічного планування.

         Пам’ятаймо про це!

Інформацію підготувала: Ревенок І.А.

...

Яндекс цитирования